Про риболовлю

Вчора рибалки святкували своє свято. Я не такий великий фанат риболовлі, але інколи полюбляю покидати вудочку.

За весь час такого відпочинку я ще жодного разу не ловив щуки а тому розказувати байки не буду.

Отже, на день рибалки попливли ми з тестем рибалити. Болото велике, тому до плеса ми пробиралися крізь стіну очерету та латаття на човні, який самі ж і майстрували.

Дуже гарна природа, майже нетронута фауна тільки підвищували настрій, який, до речі, і так був непоганий. За півгодини в човні дісталися ми того самого місця де зібралися майже всі рибалки того району. Клювало погано, але підсипавши комбікорму ми отримали довгождане танцювання поплавка. Карасики були невеличкі і тому ми брали кількістю улову. Не залишали надії спіймати щось гарне, адже недавно там спіймав інший рибалка кілограмового карасика.

Припікало сонечко відбиваючись іскрами від води, було важко стежити за поплавком, хвилі гойдали його в різні сторони. За чотири години сидіння в човні вже боліла спина і ноги та ще спікся на сонці. Як не ховайся а сонце тебе дістане чи згори, чи відбившись від води.

Піймавши трішки риби (близько 1,5 кг) ми вирушили додому. Хоч і важко було всидіти я відпочив від буденності.

Планую колись вирушити порибалити на більш серйозну рибку, але як завджи потрібно знайти час.